- збудженість
- [збу/джеин'іс'т']
-нос'т'і, ор. -н'іс'т'у
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
збудженість
Смотреть что такое "збудженість" в других словарях:
збудженість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
збудженість — ності, ж. Стан за знач. збуджений 2) … Український тлумачний словник
шалений — а, е. 1) Який утратив самовладання, перебуває в стані надмірного збудження, хвилювання. || Якого не можна втримати; нестримний. || Який виражає або в якому виражається несамовитість, нестямність. 2) Який має надзвичайну силу вияву, сповнений її;… … Український тлумачний словник
нестямний — а, е. 1) Який утратив самовладання, перебуває у стані несамовитості; надто схвильований, збуджений. || Який виражає несамовитість, збудженість. 2) Надзвичайно сильний; несамовитий … Український тлумачний словник
хот — у, ч. Характерна для негритянського імпровізаційного джазу 1920 30 х рр. манера гри, якій притаманні збудженість, жвавість імпровізації, чіткий ритм і специфічна інтонація … Український тлумачний словник
нервовий — а, е. 1) Прикм. до нерв 1). •• Нерво/ва систе/ма морфологічна і функціональна сукупність спеціалізованих утворень тварин і людини, які об єднують діяльність органів та систем організму і служать для сприйняття діючих подразників. Нерво/ва… … Український тлумачний словник
істерія — ї, ж. 1) Функціональне нервово психічне захворювання, що характеризується підвищеною емоційною збудженістю й супроводжується риданням, сміхом, криком, корчами, а також розладом чутливості, рухомої сфери й т. ін. 2) з означ. і чого, перен.… … Український тлумачний словник
